Пасько Микола Федорович (1918–1982)

Publ ID: 1627216994-447

УДК 929 (477.54)
ББК 92.0+63.3 (4Укр-4Хар-5)

ПАСЬКО МИКОЛА ФЕДОРОВИЧ (1918–1982)

___________
© Є. В. Полях
(OrcidID: 0000-0002-1958-7601)
Змиевское научное краеведческое общество

Пасько Микола Федорович – командир ескадрильї 28-го гвардійського винищувального авіаційного Ленінградського ордена Кутузова 3-го ступеня полку (5-а гвардійська винищувальна авіаційна Валдайська Червонопрапорна дивізія, 11-й винищувальний авіаційний корпус, 3-я повітряна армія, 3-й Білоруський фронт) – народився 12 грудня 1918 року у селі Скрипаї Зміївського повіту у сім’ї селянина. Закінчив 7 класів Скрипаївської восьмирічної школи, потім – школу ФЗН у Харкові. Працював слюсарем на харківських заводах «Серп і молот» та «Харпластмас». Паралельно навчався у Харківському аероклубі. У 1936 році закінчив льотну школу ТСОАВІАХІМу та працював льотчиком-інструктором.

Пасько Микола Федорович

Рис. 1. Пасько Микола Федорович

У лавах Червоної Армії з 12 грудня 1939 року. В 1940 році закінчив Качинську Червонопрапорну військову авіаційну школу імені О. Ф. М’ясникова, після чого був залишений при школі льотчиком-інструктором. З початком Великої Вітчизняної війни разом зі школою був евакуйований у Саратовську область.

У діючій армії з 30 жовтня 1942 року. Воював у складі 28-го гвардійського винищувального авіаційного полку на Північно-Західному, 2-му та 1-му Прибалтійських, 3-му Білоруському і Ленінградському фронтах. Літав на американських винищувачах «Bell P-39 Airacobra».

З 30 жовтня 1942 року по 1 листопада 1943 року воював на Північно-Західному фронті у складі 6-ї повітряної армії. 30 грудня 1942 року новачок винищувального авіаційного полку вилетів у свій перший бойовий політ. Саме тоді й записав на свій ра-хунок першого знищеного ворога. З підпаленого ним ворожого винищувача виплигнув льотчик, якого ж відразу взяли у полон. Виявилося, що це – досвідчений «мисливець»: на своїй машині налітав понад 5 тисяч годин, виграв у повітрі чимало поєдинків.

Брав участь у боях в районі Старої Русси, у тому числі у Дем’янській наступальній операції (15–28 січня 1943 року). Далі – до листопада 1943 року бився у небі Новгородської та Калінінградської областей. Наказом по 6-й повітряній армії Північно-Західного фронту від 23 березня 1943 року був нагороджений орденом Червоного Прапора. А вже 9 травня того ж року гвардії лейтенант М. Ф. Пасько призначений командиром ланки.

З 1 листопада 1943 року по 8 червня 1944 року діяв на 2-му Прибалтійському фронті у складі 15-ї повітряної армії, котра з 14 січня по 1 березня 1944 року брав участь у Ленінградсько-Новгородській наступальній операції, у результаті якої була розгромлена ворожа група армії «Північ», досягнуто повне зняття блокади Ленінграду. З 8 червня 1944 року гвардії старший лейтенант М. Ф. Пасько брав участь у бойових діях на 1-му Прибалтійському фронті у складі 3-ї повітряної армії й по 9 листопада 1944 року – на посаді командира ланки, а з 10 листопада того ж року – на посаді командира ескадрильї.

Брав участь у Білоруській стратегічній наступальній операції, у ході якої була майже повністю знищена німецька група армій «Центр», визволена територія Білорусії та Прибалтики. З 14 вересня до 22 жовтня 1944 року брав участь у Ризькій наступальній операції, у ході якої було розгромлено ризьке угрупування супротивника та звільнено столицю Латвії Ригу.

Гвардії старший лейтенант М. Ф. Пасько наказом по 3-й повітряній армії 1-го Прибалтійського фронту від 20 липня 1944 року за успішно проведені на 1-му Прибалтійському фронті 40 бойових вильотів та особисто збитий 1 винищувач ФВ-190 нагороджений орденом Червоного Прапора, а 16 вересня 1944 року за успішно проведені 5 бойових вильотів та збитий літак Фізелер-156 «Шторх» нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня.

З 13 січня по 25 квітня 1945 року М. Ф. Пасько у складі свого полку брав участь у Східно-Прусській стратегічній операції, коли 3-я повітряна армія сприяла розгрому та знищенню угрупування противника на Земландському півострові, штурму Кенігсберга.

До 14 березня 1945 року гвардії старший лейтенант М. Ф. Пасько здійснив 265 успішних бойових вильотів на супровід бомбардувальників й штурмовиків, розвідку військ й техніки противника, штурм його військ й аеродромів, прикриття наземних військ від ударів ворожої авіації, вільний пошук. У ході 52 повітряних боїв збив 15 літаків, серед яких 1 бомбардувальник Ю-88, 3 винищувачі Ме-109, 9 винищувачів ФВ-190, 1 літак корегування і зв’язку Физелер-156 «Шторх», а також 1 аеростат. Власних бойових втрат не мав, не бойові втрати – 1 літак та 1 льотчик. За бойові успіхи втретє нагороджений орденом Червоного Прапора.

Указом Президії Верховної Ради СРСР №8892 від 18 серпня 1945 року «за зразкове виконання бойових за-вдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм», гвардії старшому лейтенантові Паську Миколі Федоровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

Рис. 2. Алея Героїв Радянського Союзу у Змієві

Після закінчення війни продовжив військову службу у ВПС СРСР на посаді заступника командира 12-го гвардійського винищувального авіаційного полку з льотної підготовки (Московський військовий округ). Освоїв реактивні винищувачі.

З початком Корейської війни влітку 1950 року, до Китаю була перекинута 5-та гвардійська винищувальна авіаційна дивізія МВО, підсилена 139-м гвардійським винищувальним авіаційним полком. Дивізія містилась на аеродромі міста Мукден, де радянські льотчики вели перенавчання китайських і корейських льотчиків на реактивних винищувачах МіГ-15. У листопаді того ж року на базі 139-го гв. вап був сформований 67-й винищувальний авіаційний полк під командуванням майора М. Ф. Паська. Протягом листопада 67-й вап, що базувався на аеродромі Ляоян, брав участь у бойових діях і збив 4 американських літаки, втративши при цьому лише 1 свій літак.

У 1953 році М. Ф. Пасько закінчив Вищі льотно-тактичні курси удосконалення офіцерського складу. Обіймав посаду помічника командира 145-го гвардійського винищувального авіаційного полку ППО з вогневої підготовки. У 1956 році полковник М. Ф. Пасько вийшов у запас.

Рис. 3. Надгробок на Харківському кладовищі № 4

Серед нагород М. Ф. Пасько також медалі «За бойові заслуги» (від 15 листопада 1950 року), «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років», «За взяття Кенісгберга», «ХХХ років Радянській Армії та Військово-Морському флоту» тощо.

Повернувся у рідне село, де очолював місцевий колгосп. Згодом переїхав до Харкова, де й помер 16 липня 1982 року. Похований на Харківському кладовищі № 4.

Барельєф М. Ф. Паська поміщено на Алеї Героїв у місті Змієві.

ДЖЕРЕЛА, ЛІТЕРАТУРА, РЕСУРСИ ІНТЕРНЕТУ

Ашитков М. Гроза повітряних асів // Вісті Зміївщини. 1985. 22 січня.
Быков М. Ю. Все асы Сталина 1936–1953 гг. М.: Яуза. C. 916.
Герои Советского Союза – уроженцы г. Харькова и области // Generalis. URL: http://general.org.ua/glavnaya-stranitsa/geroi-sovetskogo-soyuza/ (дата обращения 28.01.2018).
Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. М.: Воениздат, 1988. Т. 2: Любов–Ящук. С. 241.
Герои Харьковщины / Алексей Дикань . Х.: Харків, 1998 . С. 173–174.
Герої Другої світової війни. Харківська область. Історико-бібліографічне видання / Кер. проекту А. П. Хіневич. Х., 2016. С. 155–156.
Героїчні сторінки історії. Книга пам’яті Зміївщини. Вид. 3-є, доп. / Упор. і ред. І. Я. Кулініч. Зміїв, 2010. С. 58.
Гольдфарб Л. Г., Селіванов В. М., Правовєрова К. Б. Зміїв: Історико-краєзнавчий нарис. Х., 1969. С. 64.
Пасько Микола Федорович // Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Пасько _Микола_Федорович (дата звернення 28.01.2018).
Пасько Николай Федорович // Википедия. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/Пасько ,_Николай_Фёдорович (дата обращения 28.01.2018).
Пасько Николай Федорович // Герои страны. URL: http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=13243 (дата обращения 28.01.2018).
Пасько Николай Федорович // Память народа. URL: https://pamyat-naroda.ru/heroes /podvig-chelovek_nagrazhdenie150025143/ (дата обращения 28.01.2018).
Пасько Николай Федорович // Советские лётчики-асы. Герои воздушных войн 1936–1953 гг. URL: http://soviet-aces-1936-53.ru/abc/p/pasko.htm (дата обращения 28.01.2018).
Перемога в пам’яті зміївчан / Підг. М. Ковальов // Вісті Зміївщини. 2013. 12 лютого. С. 3.

Посилання на цю статтю:
Полях Є. В. Пасько Микола Федорович (1918–1982) // История Змиевского края. Змиев. 25.07.2021. URL: https://colovrat.at.ua/publ/8-1-0-447

Джерело:
Полях Є. В. Зміївська біографічна енциклопедія / Авт.-укл. Є. В. Полях; наук. ред. Ю. О. Коловрат-Бутенко; Зміївське наукове краєзнавче товариство. Х.: Мачулін, 2020. Т. І. С. 408–415.

Библиовебографическое описание (ДСТУ 8302:2015):

Пасько Микола Федорович (1918–1982) // История Змиевского края. 25.07.2021. URL: https://colovrat.org/publ/8-1-0-447 (дата обращения: 24.11.2024).

Похожие статьи: