УДК 908 (477.54-2)
ББК 63.3(4Укр-4Хар-2)
СКРИПАЇ В 1900–1920 РОКАХ
___________
© І. М. Павлов
Скрипаївський ліцей імені Героя Радянського Союзу М. Ф. Паська
В 1900 р. в Скрипаях, на кошти земства, була відкрита безкоштовна бібліотека – читальня. В 1903 р. в селі проживає 3496 мешканців, переважаюча більшість, яких становлять селяни, робітників – 10, службовців – 6, служителів культа – 4, проживав купець 2-ї гільдії Великий. Діяли 2 ярмарки. В 1905 р. відкрила двері для дітей новозбудована земська школа. Одночасно з нею, в селі працювала і церковно-приходська школа.
Столипінська аграрна реформа 1906 р. справила на Скрипаї помітний вплив. Внаслідок її здійснення селяни отримували право виходу з общини, земля передавалася з общинної в приватну власність, селянин діставав можливість заснувати окреме індивідуальне господарство хутір – відруб. Реформа сприяла зростанню продуктивності сільського господарства. В цей час, багато селянських сімей з Скрипаїв, починає переселятися в степ на вільні землі Шелудьківської волості. Це були розподілені десятини, що належали общинам сіл Шелудьківка, Геніївка, Скрипаї, Мохнач. На цілинних, родючих чорноземах утворюються хутори: Скрипаївський, Геніївський, Шелудьківка, Мохначанка. Вони разом утворюють с. Дудників Яр, яке в 1918 р. перейменовано на с. Червоний Яр (на сьогодні Яковенківська с.р., Балакліївського р-ну). Десятки сімей у цей період виїхали до Сибіру і Казахстану, частина людей наймалися на роботу за місцем проживання, йшли в найми до поміщиків сусідньої Гниличанської економії та на заробітки до міста Харкова.
Важким випробуванням для жителів села, як і для жителів всієї країни, стала Перша Світова війна 1914–1918 рр. Чоловіче населення Скрипаїв було мобілізовано до царської армії, багато з них не повернулося з фронту. Господарство багатьох селян зубожіли, посівні площі скорочувалися, не вистачало найнеобхіднішого, а влада по-старому вимагала виконання повинностей і сплати податків. Затягування війни, невдачі армії на фронтах, розруха в тилу, породжували незадоволення людей царським самодержавством.
Жителі с. Скрипаї з великим піднесенням і вірою в покращення життя прийняли звістку про Лютневу революцію і повалення монархії. З березня 1917 р., в нашому краї, радісно вітають утворення Української Центральної Ради, створюються її органи влади. УЦР проголошувала: 8-и годинний робочий день, свободи слова, друку, віри, зібрань, страйків, спілок, недоторканості особи й помешкання, прав та можливостей для вживання місцевих мов. Але необхідно визнати, що в нашому краї також, значною підтримкою народу користувалися партії соціал-революціонерів і соціал-демократів, з представників яких були сформовані місцеві Ради. Влітку 1917 р. по селах з'являються більшовицькі агітатори, які закликають не підкорюватися владі і закликають народ до нової революції. Звістку про події жовтневого перевороту 1917 р. в Скрипаях зустріли спокійно. Але більшовики розгортають активну діяльність, спрямовану на остаточне утвердження своєї влади і ліквідацію органів, що протидіяли їй. Протягом грудня 1917 – січня 1918 рр. більшовики за підтримки військових частин з Росії у боротьбі з частинами Центральної Ради встановили на всій території Харківщини радянську владу. На початку січня 1918 р. в Скрипаях була створена рада селянських депутатів і комітет бідноти, до якого й перейшла влада. Першим головою сільської ради став Гура Д. Д. Нова адміністрація діяла згідно директив та розпоряджень радянської влади, впроваджуючи політику більшовицької партії, але проіснувала вона не довго, з січня по квітень 1918 року. Цей період селянам запам'ятався реквізиціями та вилученням хліба. Згідно декрету ВЦВК «Про продовольчу диктатуру»: селянину залишалося 12 пудів зерна на чоловіка, весь інший хліб вважався надлишком і належав експропріації.
В квітні 1918 р. в Скрипаї вступив загін австро-німецьких солдат разом з частинами гетьмана П. Скоропадського. З цього часу, територія нашого краю входить до складу Української Держави. В селі було відновлено приватну власність на землю, проголошувались свободи підприємництва і торгівлі. З січня 1919 р. більшовики в-друге відновлюють радянську владу в Скрипаях. В цей час владою був прийнятий «Декрет про продовольчу розкладку». Згідно нього селяни повинні були здавати вирощене зерно державі. Хлібозаготівля відбувалася з великими труднощами. Селяни чинили опір заготівлям, і хліб, як правило, доводилося відбирати силою. Заборонялася приватна торгівля продуктами харчування.
Але вже в червні в село входять білогвардійські частини армії генерала А. І. Денікіна. Вони вчиняють розправи в Скрипаях з більшовицькими активістами. Так в червні був схоплений і розстріляний 1-й комуніст села Товстокорий В. А. Нова влада відновлює поміщицьке землеволодіння, а селян змушує здавати на потреби армії по 5 пудів зерна з кожної десятини, проводить насильницьку мобілізацію до Добровольчої армії. Це викликає масовий опір у селян, який переростає у партизансько-повстанський рух. Так з мешканців сіл Скрипаї і Мохнач був створений партизанський загін під керівництвом Гури Д. Д. До нього входило близько 40 селян, а місцем перебування був Мохначанський ліс. В грудні 1919 р. білогвардійські частини, під натиском більшовиків, починають відступати з нашого краю. Так с. Скрипаї звільняла Друга стрілецька бригада Латишської дивізії.
Після чого, в селі в-третє до влади приходять більшовики. Під їх керівництвом, 30 грудня 1919 р., Гуру Д. Д. обирають головою Скрипаївської сільської ради, але 29 березня 1920 р. він був убитий при виконанні своїх службових обов'язків. Згідно перепису 1920 р. населення села Скрипаї складало 3764 мешканців, з них чоловічої статі – 1768 осіб, жіночої – 1996 осіб. Восени 1920 р., зимою і весною 1921 р. випало лише 20–25 % річної норми опадів, а літо було жарке. Посіви, трави увесь урожай вигорів від пекучого сонця . Але влада селян не звільняла від податків і навіть не зменшувала їх. Це призводить до голоду 1921–1922 рр., не обходить він стороною і наше село. В Зміївському повіті створюється комітет допомоги голодаючим. Його голова І. І. Сизранцев в лютому 1922 р. звернувся до населення повіту з закликом допомоги голодаючим: «Голод ворвался и в Змиевской уезд , неся с собой смерть. Граждане! ... у нас в уезде стоны голодных не дают вам спать, и страдания эти перед вашими глазами. Надо помочь! Надо спасти ! Все как один, на борьбу с народным бедствием, с голодом и разорением. В этом наше спасение ...». Комітет допомоги голодуючим був створений і в Скрипаях, відкрито їдальню, надавала допомогу також і церква. В 1922 р. до голоду приєдналося ще одне лихо – епідемія тифу. Люди, виснажені голодом, а це в основному старики і діти, не витримували високої температури – помирали. В 1922 р. мешканець с. Скрипаї – Миндар А. С. переселяється в степ, на південні землі волості, заснувавши хутір Скрипаївський (теперішнє с. Червоний степ, Яковенківської с.р., Балакліївського р-ну). З ним переїхали ще 4 сім'ї з Скрипаїв: Губа, Скрипай, Сокол, Шелудько. Згодом на хутір прибували ще деякі сім'ї скрипаївців, бо земля тут була дуже родюча.
Поступове покращення життя в Скрипаях відбувалося в роки НЕП (нової економічної політики) в 1922-1928 рр. Селяни завдяки тяжкій праці всієї родини на своїй землі ставали на ноги. В цей час продовольча розкладка заміняється продовольчим податком. Були скасовані заборони на приватне підприємництво і торгівлю. Відтепер селянин після сплати податків отримав право вільно розпоряджатися плодами своєї праці, продавати їх.
Відбувалися й адміністративні зміни, так в 1921 р. с. Скрипаї було переведено до Андріївського району, Ізюмського округу – в складі, якого перебувало до 1924 р. Після чого, було знову повернуто до Зміївського району, Харківськоко округу.
В 1925 р. в селі працює 3-х річна школа, де навчалося 83 учні. Створюється кредитне товариство, членами якого стають: Маковецький Й. М., Скрипай Г. А., Литвин С. І. та інші. До 1 травня, в селі, відновлена хата – читальня на засоби громади. Відкривається медичний амбулаторний пункт. В 1926 р. в селі Скрипаї організовано машинно – тракторне товариство (МТТ) імені Т. Г. Шевченка. Головою МТТ було обрано Шелудька І. О. В цей час були отримані молотарка, косарки, перший трактор в селі «Фордзон», за кермо , якого сів Соколов С. Ф. Коли трактор проїхав вулицями села, а потім вийшов на поле, то його супроводжував цілий натовп не тільки хлопчаків, а й дорослих людей. Першими трактористами в селі були: Гончаров Ф. Г., Гончаров М. Г., Жидков О. О., Прощин О. С. та інші. В 1927 р. в селі було 868 домоволодінь де проживало 4810 мешканців, діяло 2 товариства: кредитне і споживче, 2 школи, медичний пункт, хата – читальня. Влітку 1928 р. відкрито пайове товариство по електрофікації села «Червоне поле». Для допомоги товариству Зміївський райвиконком навіть виділив кредит в сумі 5000 карбованців. В наслідок цього, вже в 1928 р. проводиться електрифікація села, в першому населенному пункті Зміївського району!
Джерело:
Павлов І. М. Скрипаї в 1900–1920 рр. // Історія – вчитель життя. URL: https://www.sites.google.com/site/istoriaucitelzizni/s-skripaie-doslidnicki-materiali/2-skripaie-v-1900-1930-rr (дата звернення: 03.12.2022).
Библиовебографическое описание (ДСТУ 8302:2015):
Павлов І. М. Скрипаї в 1900–1920 рр. // История Змиевского края. 03.12.2022. URL: https://colovrat.org/publ/1-1-0-511 (дата обращения: 21.11.2024).
Похожие статьи: