Главная » Статьи » Биографиcтика

Сидора Віра Федорівна (1933–1996)



Publ ID: 1627207558-444

УДК 929 (477.54)
ББК 92.0+63.3 (4Укр-4Хар-5)

СИДОРА ВІРА ФЕДОРІВНА (1933–1996)

___________
© Є. В. Полях
(OrcidID: 0000-0002-1958-7601)
Змиевское научное краеведческое общество

Пташниця дослідного господарства «Борки» Українського науково-дослідного інституту птахівництва Віра Федорівна Сидора народилася 14 січня 1933 року на хуторі Сидори Зміївського району у селянській родині. Про своє життя пташниця веде коротку розповідь у власній брошурі «2 000 000 яєць за рік»: «Закінчити середню школу мені не вдалося – на перешкоді стала війна. Батько загинув на фронті під час Великої Вітчизняної війни, і я рано почала допомагати своїй матері, яка працює в колгоспі з часу його заснування».

Сидора Віра Федорівна (1933–1996)

Рис. 1. Сидора Віра Федорівна (1933–1996)

Так у 1948 році Віра Федорівна пішла на роботу в інкубаторій птахівницького господарства «Борки». «Я прийшла в «Борки» шістнадцятирічною дівчиною і вже десятий рік працюю тут пташницею. Вчитися довелося на практиці, а підвищувати знання – на курсах, семінарах і самостійно. Немає потреби пояснювати, що можливості для підвищення кваліфікації на експериментальній базі інституту дуже великі. До приходу в «Борки» мої уявлення про птахівництво були дуже примітивні. Коли ж я побачила, яку корисну і цікаву роботу веде колектив інституту, я полюбила свою справу».

Спочатку довелося працювати в інкубаторії, а потім – вирощувати молодняк птиці. Працелюбну і старанну пташницю незабаром переводять на обслуговування племінного маточного стада курей. Однак при відсутності механізації, добре організованої системи годівлі та утримання могла обслуговувати не більше 2000 курей-несучок. Продуктивність праці була низькою: власноруч доводилося щодня прибирати підстилку і послід, готувати вологі мішанки і роздавати корм. Багато часу займав і процес збору яєць з гнізд, розставлених в різних місцях пташника.

У травні 1958 року пташниця з великою радістю погодилася працювати в новому механізованому пташнику, розрахованому на утримання 6000 курей. Уже у другому півріччі 1958 року вона отримала від закріплених за нею 6000 курей-несучок 426 тисяч штук яєць, або по 82 яйця від несучки. Навесні 1959-го на загальних зборах працівників господарства, які обговорювали підсумки роботи ХХІ з’їзду КПРС, В. Ф. Сидора взяла на себе почесне зобов’язання отримати в 1959 році від закріплених за нею 6000 курей-несучок мільйон яєць. Зобов’язання 1959 року Віра Федорівна виконала з деяким перевищенням: на 1 січня 1960 року його зібрала 1 005 830 штук яєць. Це був небачений рекорд. Наказом Президії Верховної Ради СРСР від 25 грудня 1959 року їй було присвоєне високе звання Героя Соціалістичної Праці з врученням золотої медалі «Серп і молот» і ордену Леніна.

Під час збору яєць

Рис. 2. Під час збору яєць

Досвід роботи пташниці досить докладно описаний у двох брошурах – «2 000 000 яєць за рік» В. Ф. Сидори та «Широкогабаритный механи-зированный птичник» А. А. Попова, Є. С. Кегелеса, де наведено докладний опис роботи у широкогабаритних пташниках, особливості його побудови, умови праці та, власне, досвід роботи – на прикладі Віри Федорівни.

За роботою на змішувачі-навантажувачі комбікормів

Рис. 3. За роботою на змішувачі-навантажувачі комбікормів

Широкогабаритних пташників в колгоспах і радгоспах стає дедалі більше, і між пташницями в межах області, а може, й республіки, треба організувати соціалістичне змагання, яке по суті й було розпочате. «Мене викликала на змагання пташниця радгоспу «Южный» Кримської області О. П. Гетьман. Вона зобов’язалася при іншому способі утримання курей також виробити у 1960 році 2 млн. яєць. Я з задоволенням приймаю цей виклик». Тож вона не зупинилася на досягнутому і взяла на себе зобов’язання в 1960 році отримати від 12 тисяч курей-несучок 2 млн. яєць. У 1961 році отримала від цього поголів’я при плані 2 мільйони штук яєць 2 160 660 штук. Свій досвід і знання як наставник Віра Федорівна впродовж багатьох років передавала молодим пташницям.

З 1972 року переведена з пташниць у працівники охорони господарства за станом здоров’я. Багато разів була нагороджена почесними грамотами, цінними подарунками, грошовими преміями, путівками для оздоровленням.
1988 року у зв’язку з досягненням пенсійного віку звільнилася з господарства.

22 червня 1996 року невтомної жінки-трудівниці не стало. Але її славне ім’я і трудовий подвиг варті того, щоб жити у пам’яті нащадків.


ДЖЕРЕЛА, ЛІТЕРАТУРА, РЕСУРСИ ІНТЕРНЕТУ

  1. Дикань А. П. Золотые звезды Харьковщины. Х.: Полиграфист, 2009. С. 370.
  2. Попов А. А., Кегелес Е. С. Широкогабаритный механизированный птичник. Х.: Харківське книжкове видавництво, 1960.
  3. Сидора В. Ф. 2 000 000 яєць за рік. Х.: Харківське книжкове видавництво, 1960.
  4. Список Героев Социалистического Труда (Сибиркин–Сиюхов) // Википедия. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/_Список_Героев_Социалистического_Труда_(Сибиркин_–_Сиюхов) (дата звернення 03.01.2018).
  5. Щоб нащадки пам’ятали про її трудовий подвиг // Департамент агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації. URL: http://agrodep.kh.gov.ua/ ru/novosti-ru/shhob-nashhadki-pam-yatali-pro-yiyi-trudoviy-podvig (дата звернення 03.01.2018).

 

Посилання на цю статтю:
Полях Є. В. Сидора Віра Федорівна (1933–1996) // История Змиевского края. Змиев. 25.07.2021. URL: https://colovrat.at.ua/publ/8-1-0-444

Джерело:
Полях Є. В. Зміївська біографічна енциклопедія / Авт.-укл. Є. В. Полях; наук. ред. Ю. О. Коловрат-Бутенко; Зміївське наукове краєзнавче товариство. Х.: Мачулін, 2020. Т. І. С. 537–540.


Похожие статьи

Поделиться статьёй
Рубрика: Биографиcтика | Дата публикации: 2021-07-25 | Просмотров: 232 | Ключевые слова: Борки, Сидора | Рейтинг: 5.0/1