УДК 929
ББК 63.3(4УКР)6/8
КОВАЛЕВСЬКИЙ АНДРІЙ ФЕДОРОВИЧ (1840–1901)
____________________________
© Є. В. Полях,
Зміївське наукове краєзнавче товариство
Андрій Федорович Ковалевський – поміщик Харківської губернії, власник родового маєтку Височинівка Зміївського повіту, згодом харківський губернський секретар, народився в 1840 році. Рід Ковалевського був пов’язаний родинними зв’язками з Бєлгородським святителем Іоасафом (Горленко) і родом знаменитих Квіток – стародавнім малоросійським прізвищем. Архімандрит Спасо-Преображенського Курязького монастиря Нарцис Квітка – син рідної сестри святителя Іоасафа, колишньої в заміжжі за харківським полковником Іваном Квіткою, з роду якого відбувалася бабка Ковалевського по батькові.
Ковалевський відомий як літератор, документаліст, історіограф, укладач служб і акафістів на честь російських святих, ікон Божої Матері. Всього ним створено понад 30 акафістів, серед них: іконам Пресвятої Богородиці Милостивої (Милуючої), Неопалимої Купині, Скоропослушниці, Толгскій, Троєручиці, Смоленській, Донській, Знаменію, Любецькій, Явищу Пресвятої Богородиці преподобному Сергію, Нерукотворному Образу; святим: Авраамію, мученику Болгарському (Володимирському), Арсенію Великому, Єфрему Новоторжському, Іринарху, затворнику Борисоглібському, Давиду і Костянтину, князям Ярославським, Леонтію, єпископу Ростовському, Феодору і Іоанну, святителям Суздальским, Феодосію Печерському, Якову Боровицькому, Феодосію Чернігівському, Юліанії, княжні Ольшанській; Арсенію Тверському, Саві Сербському, Кирилу Білоєзерському, Петру і Февронії Муромський, Стефану Махрищському.
Акафісти писав на прохання близьких до нього духовно людей, а також з нагоди особливих чудесних подій, що відбулися в його житті і пов’язаних з чудовим заступництвом святих і Богоматері. Так, в 1879 році Андрій Федорович тяжко захворів, був паралізований і перебував присмерті, але чудово зцілився від надісланого йому списку Толгської ікони Божої Матері, в честь якої згодом склав акафіст. «Акафісти Ковалевського пройняті глибоким релігійним почуттям і нагадують піснеспіви Іоанна Дамаскіна», – писав рецензент Андрія Федоровича в журналі «Русский Паломник». Велика частина акафістів А. Ф. Ковалевського потрапила в збори акафістів, схвалені Синодом в 1900 році, та в наступні роки багато разів перевидавалися. Ці акафісти були широко відомі і поширені в церковній практиці богослужіння, вони стали істинно народними.
Публікації Андрія Федоровича (біографічні нариси тих духоносних людей, яких він знав і чиєї духовною підтримкою користувався протягом багатьох років, житія святих, оповіді про чудотворні ікони, духовно-повчальні розповіді, дорожні нотатки і спогади) з 1867 року переважно з’являлися на сторінках журналу «Душеполезное Чтение», друкувалися в «Душеполезные размышление», виданні Руського на Афоні Пантелеймонова монастиря, виходили в світ також особливими книгами і брошурами. Завдяки А. Ф. Ковалевському, російський читач дізнавався не тільки невідомі раніше відомості про місцевошанованих святих Малоросії і Харківщини, а й про подвижників духу як Святогірської обителі, так і Києво-Печерської Лаври. За своє життя він написав понад тридцять акафістів.
В одній з публікацій, присвяченій старцю Києво-Печерської Лаври, ігумену Агапіту, зустрічаються і біографічні відомості про самого автора: «Был я направлен к отцу Агапиту известным путешественником по святым местам, боголюбивым писателем Андреем Николаевичем Муравьёвым, который имел в Киеве свой дом подле церкви святого Апостола Андрея Первозванного и постоянно там жил. С ним я был прежде знаком, почему в первый свой приезд в Киев, никого там не зная, прямо к нему обратился». Зустріч ця відбулася за рік до кінця життя Андрія Миколайовича Муравйова. Від нього в наступні роки А. Ф. Ковалевський підхопив духовну естафету літературного християнського творчості: писав про Святогірський монастир і його подвижників, про інші святині Православної Русі.
Рис. 1. Ковалевський Андрій Федорович
Андрій Федорович в міру своїх сил прагнув до подвижництва і аскетизму, весь уклад його життя стояв дуже близько до монастирського. Не виключено, що він прийняв таємний чернечий постриг, залишаючись жити в світі. У книзі під назвою «Благодеяния Богоматери» наводяться такі відомості про Ковалевського: «Андрей Фёдорович Ковалевский был человек холостой, по слабости здоровья отдалялся от мира, занимался хозяйством и духовной литературой, писал в духовных журналах, составлял церковные службы и акафисты по просьбе настоятелей церквей и монастырей; через что познакомился… с настоятелем Святогорской Успенской пустыни архимандритом Германом и его братией; через это знакомство он узнал и полюбил монашество». І ще: «Андрей Фёдорович часто ездил в Святогорскую пустынь, присматривался к подвигам иноческим, находил там себе назидание и утешение. Архимандрит Герман и иноки также ездили к нему. Особенно часто ездил к нему его духовник иеромонах Святогорской пустыни Иоанникий, старец простодушный и душевноопытный, не чуждый дара прозорливости. Ему очень нравилось местоположение Высочиновки, и он всегда, когда приезжал в неё, говорил Андрею Фёдоровичу то прямо, то загадочно, что Богу и Пресвятой Богородице угодно, чтобы здесь был монастырь. Сначала Андрею Фёдоровичу казалось это невозможно, но мало-помалу он сам начал об этом подумывать». Безкорисливий, він все життя віддавав ближнім все, що мав. Заснував у своєму маєтку, селі Височинівка Зміївського повіту, чернецьку обитель на честь Казанської ікони Божої Матері, яка перебувала в Височінівській церкві і шанованої чудотворною. У 1886 році постановою Синоду був заснований Височінівський Казанський чоловічий чернецький монастир. Все своє – маєток, садибу, церкву – Андрій Федорович пожертвував монастирю.
Скромний і невтомний трудівник помер в 1901 році. Граф Г. А. Милорадович в журналі «Русский Архив» помістив коротку посмертну замітку під назвою «Слагатель акафистов». У ній він писав: «24 января 1901 г. скончался в селе Высочиновке Харьковской губернии Змиевского уезда, в 17 верстах от Змиевки, Андрей Фёдорович Ковалевский. Ни в одной газете, ни в одном журнале об этом не было упомянуто, а между тем А. Ф. Ковалевский принадлежит к числу достопамятных россиян… Андрей Фёдорович Ковалевский, уроженец Харьковской губернии, владел хорошим имением, селом Высочиновкой, стоящим не менее двухсот тысяч рублей, с усадьбою и церковью в саду. В этом имении он прожил всю свою жизнь, и в последние десять лет жизни он устроил Казанско-Богородичный мужской Высочиновский монастырь, пожертвовав монастырю все свое имение, усадьбу, церковь и прочее, более тысячи десятин земли. Сам он остался жить в монастыре, не постригаясь в монахи, и постоянно занимался духовной литературой. Последние годы здоровье А. Ф. Ковалевского слабело, и он мирно опочил в созданной им обители, уважаемый и оплакиваемый как добрый, честный христианин и полезный труженик».
Перед самою смертю він сповідався у братнього духівника Височінівського монастиря ієромонаха Євгенія і причастився Святих Христових Таїн. Поховання соборно звершив настоятель монастиря ігумен Іоанникій. Андрій Федорович був похований у церкві Архистратига Михаїла, біля могили свого батька.
Відома надгробна епітафія Ковалевського, яка розкриває нерозривний зв'язок покійного з гірським світом: «Пресвятая Богородице, славившего Тя не забуди! Святые Божии, воспевшему вас, испросите у Господа грехов моих прощение».
ЛІТЕРАТУРА ТА РЕСУРСИ ІНТЕРНЕТУ
- Акафист святому Алексию, человеку Божьему // Алексеевский ставропигиальный женский монастырь. – URL: http://www.hram-ks.ru/akafist_history.shtml (дата обращения 02.02.2018).
- Андрей Фёдорович Ковалевский // Свято-Успенская Святогорская Лавра. – URL : http://svlavra.church.ua/andrej-fyodorovich-kovalevskij/ (дата обращения 02.02.2018).
- В Святогорской Лавре почтили память духовного писателя // Svyatogorsk.net.ua. – URL: http://www.svyatogorsk.net.ua/v_svyatogorskoj_lavre_pochtili_pamyat_duhovnogo_pisatelya.html (дата обращения 02.02.2018).
- Из истории Толгской обители // Московское подворье Свято-Троице-Сергиевой Лавры. – URL: http://blagoslovenie.su/?Itemid=3&id=1547&option=com_content&task=view (дата обращения 02.02.2018).
- Икона Божьей Матери «Казанская» // Информационный портал «Котловка.ru». – URL: http://kotlovka.ru/index.php?id=104&option=com_content&view=article (дата обращения 02.02.2018).
- К 200-летию со дня рождения преподобного Германа Святогорского // Свято-Успенская Святогорская Лавра. – URL: http://svlavra.church.ua/2016/03/16/k-200-letiyu-so-dnya-rozhdeniya-prepodobnogo-germana-svyatogorskogo/ (дата обращения 02.02.2018).
- Милорадович Г. А. Слагатель акафистов Андрей Федорович Ковалевский (1840–1901) Г. А. Милорадович // Русский архив. – М., 1902. – №4. – С. 741.
- Страницы в категории «Ковалевский, Андрей Федорович ( -1888)» // Справочник коллекционера. – URL : http://spravcoll.ru/index.php/Категория:Ковалевский_Андрей_Федорович_(_-1888) (дата обращения 02.02.2018).
- Церковь и СМИ // Україна православна. Офіційний сайт Української православної церкви. – URL : http://pravoslavye.org.ua/2011/02/tserkov_i_smi_8/ (дата звернення 02.02.2018).
© Є. В. Полях, 03.02.2018
Библиовебографическое описание (ДСТУ 8302:2015):
Полях Є. В. Ковалевський Андрій Федорович (1840–1901) // История Змиевского края. 03.02.2018. URL: https://colovrat.org/publ/8-1-0-351 (дата обращения: 21.12.2024).
Похожие статьи: