Віктор Григорович Аверін (1885–1955)

Publ ID: 1546173635-370

УДК 929
ББК 63.3(4УКР)6/8

ВІКТОР ГРИГОРОВИЧ АВЕРІН (1885–1955)

____________________________________
© Є. В. Полях

Віктор Григорович Аверін народився 18 жовтня 1885 року в селі Чепіль Зміївського повіту (нині – Балаклійський район) в родині дрібного поміщика. Мав молодшого брата – Всеволода Григоровича.

У 1912 році закінчив природне відділення фізико-математичного факультету Харківського університету. Ще в студентські роки зацікавився зоологією, а також займався громадською діяльністю. У 1906 році разом з В. І. Талієвим організовує студентський гурток любителів природи при Харківському університеті, а пізніше активно бере участь у одній з перших в царській Росії природоохоронних громадських організацій – Харківському товаристві любителів природи, у 1916 році обирається товаришем головою товариства по зоологічній частині. З цього ж часу В. Г. Аверін починає викладати в Харківському університеті.

У кінці 1917 року разом з братом Всеволодом, відомим художником-анімалістом, Аверін піднімає перед місцевою Радою робітничих, солдатських і селянських депутатів питання про захист дичини Харківщини від винищення в революцію, створює в Харкові Демократичне суспільство мисливців і рибалок, яке і стало ядром Всеукраїнського союзу мисливців і рибалок. На першому установчому з’їзді товариства Віктор Григорович був обраний (1921–1924 роки) Першим головою ВУСМР, а пізніше його першим почесним членом. У 1923 році В. Г. Аверін – організатор 1-го з’їзду трудових рибалок УРСР.

Як редактор журналів «Мисливство та рибальство», «Полювання та природа на Україні», активний автор журналу «Український мисливець та рибалка» і газети «Радянський мисливець та рибалка», він залучає до співпраці відомих українських і російських зоологів, діячів охорони природи: О. Браунера, М. Шарлеманя, О. Нікольського, Б. Житкова, Г. Кожевникова, письменників – Остапа Вишню, Ф. Чумало, Д. Уралова. Друком виходили статті не тільки про полювання або зоологію, але й на природоохоронні теми. Кажуть, що тему для «Мисливських усмішок» Остапу Вишні порадив саме Віктор Григорович Аверін.

Улітку 1926 року НКЗ УРСР, з ініціативи В. Г. Аверіна, оголошує тимчасовими мисливськими заказниками Білосарайську, Обіточну та інші коси в Азовському морі. Пізніше ці об’єкти увійшли до складу Приморських заповідників. У кінці 20-х років В. Г. Аверіна обирають заступником голови комісії з охорони природи Сільськогосподарського наукового комітету НКЗ УРСР, заступником голови Комітету з охорони пам’яток природи НКП УРСР, а в 30-х роках він стає його головою. За активної участі В. Г. Аверіна створюються заповідники Білосарайська коса, Провальський степ, він неодноразово брав участь у захисті Асканії-Нови. Більше 40 статей ученого присвячено питанням охорони природи, заповідної справи та мисливського господарства. Чимало він зробив для розвитку юннатського руху в 30-ті роки, завідуючи відділом юннатів Харківського Палацу піонерів.

В. Г. Аверін представляв УРСР у 1929 році на І Всеросійському з’їзді з охорони природи, де виступив з ґрунтовною доповіддю про становище природоохоронної справи на Україні.

В. Г. Аверін був не тільки організатором мисливського господарства в Україні, а й його великим дослідником. У 1928 році він відкриває при Центральній раді ВУСМР курси мисливствознавства, у 1929 році – організовує вперше в республіці науково-дослідну станцію мисливського господарства, видає перші наукові збірники з мисливського господарства.

У 1930 році В. Г. Аверіна запрошують для завідування кафедрою зоології та ентомології Харківського сільськогосподарського інституту (він очолював її протягом 25 років до самої смерті). Згодом стає доктором сільськогосподарських наук.

З початку 30-х років Аверін поступово відходить від активної природоохоронної діяльності, відмовляючись від деяких своїх найбільш яскравих публіцистичних переконань на захист природи. Це багато в чому пояснювалося тоді загальним станом. Так, деякі його колеги з охорони природи, наприклад О. Яната, на допитах в ГПУ називали його в ряду «шкідників»; з великими труднощами пройшов В. Г. Аверін і «чистку» в Наркомземі: «Проф. Aвepiн. Людина, що, безперечно, цiкавиться своїм фахом i має науковi здiбностi, педагог незадовiльнений. Полiтично не певна особа, в його виступах багато «робленого».

З розповідей його доньки довідуємося, що у кінці 30-х років Віктор Григорович кожен день чекав арешту (були схоплені його багато колег і брат Всеволод). Уже навіть був підготовлений лантух з речами, але обійшлося.

У 1946 році зі створенням Українського товариства охорони природи В. Г Аверін організовує і очолює його харківське відділення. Як депутат, бере активну участь у роботі Харківської міськради, головує в Будинку вчених, часто зустрічається з юннатами. У червні 1955 року В. Г. Аверін стає членом Комісії з охорони природи АН УРСР, бере участь у відновленні заказників в Харківській області.

За життя опублікував близько 340 праць з ентомології, орнітології, теріології, мисливствознавства, рибництва і охорони природи.

Нагороджений орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора, медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років».

Помер Віктор Григорович Аверін у Харкові 27 грудня 1955 року. Похований на міському кладовищі.

ДЖЕРЕЛА, ЛІТЕРАТУРА, РЕСУРСИ ІНТЕРНЕТУ

ЦДАВО. – Ф. 166. – Оп. 12. – Спр. 28. – Арк. 1–5.
ЦДАВО. – Ф. 2. – Оп. 4. – Спр. 773. – Арк. 13.
ЦДАВО. – Ф. 372. – Оп. 27. – Спр. 170. – Арк. 1–9.
ДАХО. – Ф. Р-1148. – Оп. 7. – Спр. 53. – Арк. 3.

Аверин Виктор Григорьевич // Википедия. – URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/Аверин ,_Виктор_Григорьевич (дата обращения 29.01.2018).
Аверин Виктор Григорьевич // Сайт города Балаклея. – URL: http://bal.at.ua/index/viktor_averin/0-26 (дата обращения 29.01.2018).
Аверін Віктор Григорович // Вікіпедія. – URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Аверін _Віктор_Григорович (дата звернення 13.07.2017).
Аверін Віктор Григорович // Енциклопедія сучасної України. – URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=42313 (дата звернення 29.01.2018)
Виктор Григорьевич Аверин // Орнитологи Украины. Библиографический справочник / Авторы-составители: Т. А. Атемасова, И. А. Кривицкий. – Харьков, 1999. – Вып. 1. – С. 77–79.
Злотін А. З. Аверін Віктор Григорович // Енциклопедія сучасної України / Національна академія наук України, Наукове товариство імені Шевченка, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. – Ред. І. М. Дзюба, А. І. Жуковський та ін.. – К. : [б. в.], 2001. – Т. 1: А. – С. 59–60.
История зоопарка // Харьковский зоопарк. – URL: http://zoo.kharkov.ua/ru/content/page/istoriya-zooparka (дата обращения 29.01.2018).
Котов М. Нарада при НКЗ з приводу долi Державного заповiдника «Асканiї-Нова» iм. Т. Раковського / М. Котов // Вiсник сiльськогосподарської науки. – 1924. – Ч. 5–6. – С. 50–51.
Науковці України ХХ–ХХІ століть: метабібліографія / Уклад.: М. Г. Железняк, Л. М. Гутник, Т. А. Галькевич; Ін-т енциклопед. дослідж. НАНУ. – К., 2010. – С. 23.
Підоплічко I. Г. Віктор Григорович Аверін (1885–1955) / I. Г. Підоплічко, В. I. Троїцька // Збірка праць Зоологічного музею. – 1962. – № 31. – С. 118–130.
Українська радянська енциклопедія: В 12-ти т. / Гол. ред. М. П. Бажан; редкол.: О. К. Антонов та ін. – 2-ге вид. – Т. 1: А–Борона. – К.: Голов. ред. УРЕ, 1977. – С. 20.

Посилання на цю статтю:

Полях Є. В. Віктор Григорович Аверін (1885–1955) / Є. В. Полях // История Змиевского края. – Змиев. – 30.12.2018. – URL : https://colovrat.at.ua/publ/8-1-0-370

Библиовебографическое описание (ДСТУ 8302:2015):

Віктор Григорович Аверін (1885–1955) // История Змиевского края. 30.12.2018. URL: https://colovrat.org/publ/8-1-0-370 (дата обращения: 22.12.2024).

Похожие статьи: