История Змиевского края

ЗМІЇВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ №1 У ОБЛИЧЧЯХ. ХОХІТВА СВІТЛАНА ВАСИЛІВНА (1947–2014)

Світлана Василівна народилася 7 лютого 1947 року у місті Галич, Івано-Франківської області, в сім’ї службовців.

Мати, Івченко Олена Опанасівна, була медпрацівником. Батько, Смірнов Василь Ілліч розлучився з матір’ю коли Світлані було 3 роки. Тому вона виховувалась в сім’ї дідуся – Хардікова Опанаса Івановича. 1949 року родина переїхала на постійне проживання до м. Змієва.

В 1954 році Світлана вступила до першого класу Зміївської середньої школи №1 і закінчила її в 1965 році. Після закінчення школи стала студенткою факультету іноземних мов Харківського державного університету ім. О. М. Горького, а після народження сина перейшла на заочне відділення, закінчивши навчання 1974 року.

У 1967 році вийшла заміж за Хохітву Віктора Тимофійовича, студента Харківського інституту радіоелектроніки. У шлюбі народилося двоє дітей, Андрій та Ніна, які зараз мають власні сім’ї.

В 1968 році Світлана Василівна почала працювати вчителем англійської мови в Зідьківській середній школі. В 1974 році перейшла працювати в Зміївську середню школу №1 і в цьому ж році закінчила навчання в університеті. З 1975 року по 1981 рік була організатором позакласної роботи, приймала активну участь у роботі шкільного музею Бойової слави. В 1981 році призначена директором Зміївського Будинку піонерів і школярів, а в 1986 році переведена вчителем англійської мови в Зміївській середній школі № 1.

Світлана Василівна Хохітва характеризувалася, як творчий, досвідчений педагог, що активно використовувала та поширювала серед колег інноваційні освітні методики й технології, застосовувала нестандартні форми проведення уроків, курсів за вибором факультативних занять. Як учитель С. В. Хохітва працювала над питанням підвищення предметної компетентності учнів на уроках англійської мови та в позаурочний час, вміло скеровувала розвиток індивідуальності учнів, створювала оптимальні умови для їх самовираження, формувала стійку пізнавальну активність дітей, домагалася максимального розвитку їх потенційних можливостей. Уміло організовувала пошукову роботу учнів через залучення до гурткової роботи, скеровувала роботу гуртківців під час проведення двомовних екскурсій у шкільному музеї. Систематично використовувала прогресивні педагогічні ідеї, ділилася досвідом роботи з колегами,мала власні методичні надбання і поширювала їх через педагогічну пресу, наполегливо працювала над фаховим самовдосконаленням, побудовою уроків із використанням мультимедійних комплексів. Знайомі та колеги відмічали високий рівень загальної культури Світлани Василівни. Тому вона користувалася повагою учнів, батьків, учителів.

З огляду на вищезазначене С. В. Хохітва мала звання «учитель-методист» (1993) та педагогічне звання «старший учитель» (2003), а також була нагороджена Грамотою Харківського обласного відділу народної освіти й Харківського обласного комітету профспілки працівників освіти, вищої школи й наукових закладів і знаком «Відмінник народної освіти України» (1990).

14 січня 2014 року тривала важка хвороба обірвала життя Світлани Василівни на 67-му році. Але її педагогічна діяльність, людські якості, великий життєвий та професійний досвід ще довго будуть яскравим прикладом для наслідування колегами й учнями нашого ліцею.

ДЖЕРЕЛА

1. Особова справа Хохітви Світлани Василівни // Архів Зміївського ліцею № 1 імені З. К. Слюсаренка.

© Обозна Д. С., 21.10.2016

Ссылка на эту статью:

Обозна Д. С. Зміївський ліцей №1 у обличчях. Світлана Василівна Хохітва // История Змиевского края. Змиев. 21.10.2016. URL: https://colovrat.at.ua/publ/6-1-0-321