Главная » Статьи » Труды музейного комплекса Змиевского лицея №1

Шкільні роки чудові. Спогади випускниці 1938 року Хардікової Любові Борисівни



Publ ID: 1642801330-473

УДК 929 (477.54)
ББК 92.0+63.3 (4Укр-4Хар-5)

ШКІЛЬНІ РОКИ ЧУДОВІ. СПОГАДИ ВИПУСКНИЦІ 1938 РОКУ ХАРДІКОВОЇ ЛЮБОВІ БОРИСІВНИ

Хардікова Любов Борисівна

Шкільні роки чудові! Тільки так можна сказати про ті роки перебування в школі. Згадаєш про них і серце защемить, заб’ється швидше. Вже багато років проминуло з того часу, як ми з великою радістю прямували в храм науки, щоб здобути необхідні знання і щоб оволодіти потім професією, стати корисною людиною своєму народові, своїй Батьківщині.

А спогади про школу, про шкільних друзів не залишають ні на мить, хоча багатьох із них, не говорячи вже про наших дорогих вчителів, і немає на білому світі, проте живуть вони, вони безсмертні в нашій пам’яті, в історії школи, хіба можна забути нашого дорогого вчителя, наставника молоді, викладача російської мови та літератури Маслєєва Онуфрія Павловича. Це була уже в передвоєні роки літня людина, проте молодість душі, глибокі, захоплюючі знання, ерудиція, цікаві уроки з театральним нахилом ніколи не забудуться. Він завжди живий в нашій пам’яті.

Маслєєв Онуфрій Павлович

Рис. 1. Маслєєв Онуфрій Павлович

Як згадаєш шкільні роки тепер уже в бесіді з своїми дітьми, внуками, правнуками, неодмінно зринає в пам’яті образ нашого незабутнього викладача математики Хроневського Костя Михайловича. Це була людина незвичайної вдачі, всебічного обдарування: він і неперевершений математик, і спортсмен, викладаючи фізкультуру з тим, аби молоде покоління зростало міцним, загартованим. Всі ми під його керівництвом склали норми на значок ГТО («Готов к труду и обороне»), стали ворошиловськими стрілками. А все це було дуже необхідно в передвоєнні роки.

Наша середня школа в ті роки була єдиною, котра охоплювала навчанням не тільки зміївчан, а й бажаючих здобути середню освіту юнаків і дівчат з навколишніх сіл Зміївського району. Нам доводилось щоденно долати шлях до школи в основному 6–10 км.

Завдяки невтомній праці наших вчителів під керівництвом директора школи Скиби Юхима Давидовича Зміївська середня школа була зразковою, де працювали і досвідчені зразкові вчителі: викладач історії Ляшенко Сергій Якович, вчителі української мови та літератури Шапошнікова Марія Юхимівна і Дитюк Діна Іванівна, викладач хімії Хуторна Євгенія Іванівна, наш класний керівник, вчитель російської мови і літератури Яржемська Любов Георгіївна і багато інших.

Ляшенко Сергій Якович

Рис. 2. Ляшенко Сергій Якович

Скиба Юхим Давидович

Рис. 3. Скиба Юхим Давидович

Школа була для нас другою домівкою, адже вся позакласна робота проводилась в школі, куди ми приходили двічі на день: вранці на заняття, а в другій половині дня на комсомольські збори, заняття хору та інші заходи.

Наші вихователі прищепили нам таку велику любов до педагогічної праці, що ще в стінах школи більшість із нас вирішили, щоб продовжити невтомну працю наших вчителів, стати на шлях педагогіки. Так воно і сталось. Лише з випускних двох класів 1937–1938 навчального року в кількості 42 учнів, 22 випускники одержали педагогічну освіту і працювали весь час на педагогічній ниві в школах нашого міста і району, а також у вищих навчальних закладах.

Так, наш товариш по класу Степанов Ювеналій Васильович, закінчивши з червоним дипломом Харківський авіаційний інститут, був залишений у цьому навчальному закладі на постійну наукову роботу. Досяг високого звання професора, працював і деканом факультету моторобудування аж до виходу на пенсію.

Так само в Харківському університеті на факультеті філології весь час працювала наша однокласниця Майборода Валентина Павлівна, так само до пенсії. Багато спеціалістів підготували ці товариші в стінах вищих навчальних закладів. Про це добре знають наші земляки, котрі навчалися у цих навчальних закладах або їх діти здобували там вищу освіту.

Немало наших товаришів в роки Великої Вітчизняної війни стали доблесними воїнами, вірними захисниками нашого народу, рідної Вітчизни від німецько-фашистських загарбників, значна частина з них своє дорогоцінне життя віддала в боях за звільнення нашого рідного краю за наше з вами щастя жити й працювати.

Влітку 1988 року за бажанням всіх наших колишніх випускників Зміївської середньої школи №1 була організована зустріч у зв’язку з 50-річчям закінчення школи. На зустріч прибуло 26 товаришів випуску 1938 року. Яка це була радість – побачити друзів, поговорити про прожите життя, згадати все і всіх прибулих і відсутніх.

Неоніла Миколаївна Комишанченко

Рис. 4. Неоніла Миколаївна Комишанченко

Директор школи Неоніла Миколаївна Комишанченко сердечно поставилась до наших відвідин і старого приміщення, де пройшли наші роки навчання, і привітала нас в новому помешканні школи. Познайомили нас з кабінетами, класами, показали хорошу працю учнів і вчителів по створенню шкільних музеїв. Ми були дуже вдячні за хороший прийом і залишили на згадку в міському парку і в музеї школи: «Велике спасибі за дружню зустріч. Не забувайте нас».


До друку підготувала П. Д. Пеліхова.

Ссылка на эту статью:
Шкільні роки чудові. Спогади випускниці 1938 року Хардікової Любові Борисівни / Підг. П. Д. Пеліхова // История Змиевского края. Змиев. 22.01.2022. URL: https://colovrat.at.ua/publ/6-1-0-473


Похожие статьи

Поделиться статьёй
Рубрика: Труды музейного комплекса Змиевского лицея №1 | Дата публикации: 2022-01-22 | Просмотров: 343 | Ключевые слова: 150 лицею | Рейтинг: 5.0/2