УДК 37.037
ББК 74.200.585.4
СЕЛИЩЕ МІСЬКОГО ТИПУ СЛОБОЖАНСЬКЕ
За Лиманом розташувалося красиве та затишне селище міського типу Слобожанське. Із архівних документів та усних розповідей, що надійшли до нас із сивої давнини відомо, що коли князь Ігор із своєю дружиною ішов на половців, то зупинився на відпочинок на лівому березі річки Сіверський Донець. Пообідавши, він заснув. І приснився йому віщий сон, що через століття на це місце приїдуть і прийдуть майстри з різних земель і побудують град прекрасний, а біля того граду зведуть будову, яка силу велику вироблятиме і по довгих ланцюгах в усюди передаватиме. Сила ця світло, тепло, достаток і радість людям дасть. І життя на цій землі буде прекрасним. Так розповідає легенда. Правда це чи ні, а сон Ігоря справді здійснився.
Рис. 1. Селище енергетиків
1956 року, з будівництвом Зміївської ДРЕС, на лівому березі Сіверського Дінця з’явилось селище міського типу Комсомольське. Зміївська ДРЕС – одна із найбільш потужних в Україні теплових електростанцій. Будівництво селища, так як і спорудження Зміївської ДРЕС, стало справою трудящих багатьох республік колишнього СРСР. 400 промислових підприємства надсилали будівельні матеріали і обладнання. Комсомольське виросло на болотах, де 1911 року в період столипінської аграрної реформи поселився Єгор Колісник. Після Жовтневого перевороту хутір розрісся в село Єгорівка. У зв’язку з будівництвом ДРЕС жителі Єгорівки були переселені в побудоване для них село Нову Єгорівку. На відміну від багатьох міст, перші жителі яких жили в бараках і тимчасових будинках, будівельники Комсомольського тимчасово поселялись в Новій Єгорівці і відразу споруджували багатоповерхові будинки. При спорудженні будинків враховувалось планування вулиць, скверів, спортивних комплексів, дитячих майданчиків. Перша вулиця була побудована 1957 року. На честь непорушної дружби будівельників, які приїхали на будівництво з різних куточків країни, вона одержала назву вулиця Дружби. 1958 року в селищі збудували перший дитячий садок, а через два роки – лікарню. Вже у вересні 1959 року відкрилась середня школа № 1 на 880 місць, а в 1962 році – Палац культури. 31 грудня 1960 року' надала промисловий струм перша турбіна потужністю 200 тис. кВт. Цей день вважається часом народження Зміївської ДРЕС. Кожний наступний рік в експлуатацію вводилась чергова двохсоттисячна турбіна. 31 травня 1965 року став під навантаження шостий енергоблок, закінчилось будівництво першої черги Зміївської ДРЕС потужністю 1 млн. 200 тис. кВт. Робота Зміївської ДРЕС одержала високу оцінку держави. 1966 року колектив енергетиків нагороджено орденом Трудового Червоного прапора. В січні цього ж року Зміївській ДРЕС присвоєно ім’я Г. М. Кржижановського. У вересні 1967 року колектив електростанції освоїв повну' потужність трьохтисячного агрегату. Того ж року розвернулось будівництво другої черги електростанції, а 21 грудня 1969 року закінчилось будівництво останнього енергоблоку. Потужність Зміївської ТЕС досягла 2,4 мли. кВт. Нині це підприємство з високим рівнем автоматизації. Електростанція входить до складу Відкритого Акціонерного Товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» Міністерства палива та енергетики України.
Рис. 2. Церква Святого Трифона
Будувалась електростанція, а разом з нею інші підприємства. В 1968–1971 рр. збудований завод монтажних заготовок (нині дослідний електромонтажний завод). У серпні 1963 завершилось будівництво бази комплексної поставки енергообладнання управління «Укренерготєхкомплектпоставка», яка постачала комплектуючі підприємствам енергетики. 1970 року була споруджена овочева фабрика, площа зимових блочних теплиць якої нині складає 27 гектарів. З початку 1975 почав діяти експериментально-механічний завод «Зміївметалосервіс». 2017 р. селище було перейменоване в Слобожанське. Зараз це чудовий населений пункт з розвиненою інфраструктурою, в якому є 2 навчальних заклади (ліцей та гімназія), дитячі садочки, енергетичний ліцей (в минулому – Комсомольське професійно- технічне училище № 31), музична школа, 3 бібліотеки, спортивний комплекс, міська лікарня і поліклініка. А центром культурно-просвітницької роботи в селищі є Палац культури, в якому працює відомий далеко за межами України та надзвичайно популярний серед земляків Зразковий дитячий оркестр народних інструментів та дитячий ансамбль «Веселі ложкарі» під керівництвом Заслуженого працівника культури України В. М. Бєлєнької. Селище Слобожанське має великі перспективи. Його впорядкованість, благоустрій, технічна оснащеність підприємств, чудові місця відпочинку приваблюють нових жителів. За останні роки селище перетворилося в містечко з сучасною економікою, високою культурою та новим побутом.
Посилання на цю статтю:
Селище міського типу Слобожанське // История Змиевского края. Змиев. 01.06.2021. URL: https://colovrat.at.ua/publ/1-1-0-419
Джерело:
Краєзнавчі шляхи Слобожанщини: Збірник інформаційно-методичних матеріалів. Х. 2019. Вип. ХІІ. С. 53–54.
Библиовебографическое описание (ДСТУ 8302:2015):
Селище міського типу Слобожанське // История Змиевского края. 01.06.2021. URL: https://colovrat.org/publ/1-1-0-419 (дата обращения: 22.11.2024).
Похожие статьи: