Радянська енциклопедія історії України / Відп. ред. А. Д. Скаба. К.: Головна редакція УРЕ, 1969. Т. 1: Абазин—Державець. 552 стор., іл.
Радянська енциклопедія істо́рії Украї́ни (РЕІУ) в чотирьох томах — енциклопедичне видання, присвячене історії України. Містить близько 9 тисяч статей. Наклад — 40000 примірників. Видавалося Головною редакцією Української Радянської Енциклопедії АН УРСР за постановою Центрального Комітету КП України і Ради Міністрів Української РСР. Енциклопедія вийшла у чотирьох томах, де вміщено близько 9 тисяч статей. Методологічною основою РЕІУ є теорія марксизму-ленінізму, рішення з'їздів Комуністичної партії Радянського Союзу і Комуністичної партії України, пленумів ЦК КПРС і ЦК КП України, документи міжнародних нарад комуністичних і робітничих партій. В енциклопедії висвітлюються питання марксистсько-ленінської теорії, розкривається зміст основоположних праць К. Маркса, Ф. Енгельса, В. Леніна, зокрема праць про Україну.
«...Треба визнати, що праці енциклопедичного характеру з історії України, створені до 1991 року, містять значний обсяг важливої інформації і, без сумніву, залишаються вагомим досягненням історичної науки. Водночас необхідно пам'ятати про політичну заангажованість цих праць, зумовлену догмами й стереотипами комуністичної доби, у зв'язку з чим їхнє значення як інформаційного ресурсу в сучасних умовах істотно понижується. Особливо глибоких фальсифікацій зазнала історія українського народу (причому різних епох та періодів). Щодо опису й аналізу минулого українських земель, які свого часу не входили до складу УРСР, то в енциклопедіях для них раніше майже не знаходилося місця. Спотворювалися реальні (науково обґрунтовані) пропорції щодо висвітлення історичних епох. Так, більше половини усіх статей РЕІУ присвячувалося одному періодові — після 1917 року».