15. Політичний і соціально-економічний розвиток Київського, Чернігово-Сіверського та Переяславського князівств у середині XII — першій половині XIII ст.

У результаті політичної роздробленості Київської Русі на території сучасної України виникло декілька земель-князівств. Їхні кордони переважно збігалися з межами колишніх племінних союзів полян, сіверян, дулібів, білих хорватів тощо.

Київське князівство розташувалося на Середньому Подніпров’ї. Ці землі були найбагатшими у державі. Тут літопис називає 45 міст і багато інших поселень, серед них – Канів, Черкаси, Овруч, Житомир, Чорнобиль, Мозир та інші. Київ став столицею князівства залишаючись надалі найбільшим економічним та культурним центром в усій Східній Європі. Населення міста тоді становило близько 50 тис. осіб. Тут розташувалися двори бояр і купців, великі ремісничі майстерні. Разом з тим, він був міцною фортецею, за мурами якої населення ховалося від наскоків ворогів.

Київ залишався також церковним і релігійним центром. Тут було багато церков і монастирів (найбільший з них – Києво-Печерський монастир). У Києві розташовувалась резиденція митрополита – глави православної церкви на Русі.

На півдні Київське князівство межувало з землями половців-кочівників, котрі часто нападали на Київську землю, грабували і руйнували її. За Київ боролося багато князів, він часто переходив із рук у руки. Тільки окремим князям вдавалося закріпитися тут на довший час. Так, наймолодший син Володимира Мономаха Юрій Довгорукий тричі захоплював Київ, однак кожного разу утримував владу в руках недовго. Останній раз – трохи більше двох років, але у 1157 р. він раптово помер, найімовірніше, був отруєний київськими боярами.

15. Політичний і соціально-економічний розвиток Київського, Чернігово-Сіверського та Переяславського князівств у середині XII — першій половині XIII ст.
Дата публикации: 2021-07-13 | Просмотров: 510 | Загрузок: 13 | Лицензия: CC BY-NC